Розвиток лактації може відбуватися шляхом поступового збільшення кількості молока.

Молочна залоза в перші дні виділяє мало молока, але на 3-4-й день вона значно збільшується, стає більш щільною, секреція стає рясною — виникає приплив молока. Надалі зростання лактації відбувається повільніше, відповідно до поступово зростаючої потреби дитини.

Максимальна кількість молока виділяється між 10-20 тижнем після пологів. Якщо ж дитина з будь-якої причини відмовляється ссати груди, молоко в грудях перестає вироблятися. Звичайно його виробляється стільки, скільки потрібно дитині. Якщо ж Ви хочете збільшити кількість молока, що надходить, то кращий спосіб зробити це — годувати частіше.

Протягом 1-2 тижнів після пологів збільшується кількість молока, змінюється його склад і характер виділення. Це вже зріле молоко. Воно може здатися більш рідким, порівняно зі звичним для нашого ока коров'ячим молоком. Це наводить деяких матерів на думку, що воно недостатньо жирне. Однак грудне молоко містить усі поживні речовини, необхідні дитині для росту і розвитку. Ваше молоко якомога краще по своєму складу підходить саме вашій дитині.

Грудна залоза складається з залозистої, опорної і жирової тканин.

У залозистій тканині виробляється молоко, що по маленьких трубочках і протоках рухається до соска. Не доходячи до соска протоки розширюються, утворюючи молочний синус, у якому збирається молоко. Близько 10-20 крайніх проток, відходячи від млечного синуса, направляються до кінчика соска. Сосок дуже чутливий, тому що містить велику кількість сенсорних нервів.

Цей факт дуже важливий для утворення рефлексів, що забезпечують вироблення і надходження молока. Навколо соска розташовується кружок темної шкіри, називаний ареолою. Під ареолою розташований молочний синус. На ареолі можна побачити маленькі припухлості — це залози, що виробляють маслянисту рідину, які містить антимікробні речовини й охороняють материнські груди, а отже, і дитину, від інфікування.

Склад грудного молока, яке дитина одержує в процесі одного годування, не постійний.

Раннє молоко, яке дитина одержує на початку годування, являє собою сіре, водянисте молоко. Воно багате білками, лактозою, вітамінами, мінеральними речовинами. Пізніше молоко, що дитина одержує наприкінці годування, біліше, ніж перша порція за рахунок високого змісту жирів.

Жири складають більшу половину пізнього молока і підвищують його енергетичну цінність. Для нормального росту і розвитку дитини потрібно як раннє, так і пізнє молоко. Тому дуже важливо не відривати дитину, яка смокче повільно, від грудей передчасно, інакше вона недоодержить пізнього молока.

У здорової доношеної дитини є три основних рефлекси, що допомагають їй в процесі харчування.

Пошуковий рефлекс. Цей рефлекс допомагає дитині знаходити сосок. Якщо доторкнутися будь-чим поблизу рота дитини, вона поверне голову в цьому напрямку і відкриє рот.

Смоктальний рефлекс. Коли що-небудь, потрапляючи в рот дитині, торкається її піднебіння, вона починає смоктати. Смоктальний рефлекс може бути дуже сильним вже з перших часів після народження.

Ковтальний рефлекс. Коли рот дитини наповнюється молоком, вона його ковтає.

Щоб дитина одержувала достатню кількість молока, а в матері не виникало тріщин сосків, і годування не спричиняло їй болючих відчуттів, необхідно правильно прикладати дитину до грудей.

Дитина повинна бути повернута усім корпусом до матері і притиснута до неї. Обличчя малюка повинно знаходитися близько від материнських грудей, а підборіддя торкатися грудей. Рот дитини широко відкритий, нижня губа її вивернута назовні. Велика частина ареоли повинна бути захоплена ротом дитини.

Маля повинне бути розслаблене і задоволене, воно робить глибокі повільні смоктальні рухи. Чутно, як дитина ковтає молоко. При дотриманні цих правил мати не повинна почувати біль в зоні сосків.

Iноді матері воліють притримувати пальцем груди біля носика дитини. Робити це не обов'язково, тому що при цьому можна випадково витягти груди з рота чи погіршити положення годування. Маля в змозі вільно дихати і без цієї додаткової допомоги. Важливо привчати його до культури годування грудьми і смоктання.

Іноді діти кричать, зляться і при цьому можуть грубо брати груди, чи жувати і кусати сосок. Природно, поки дитина ще зовсім маленька, Вам, очевидно, не вдасться заспокоїти її цілком. І все-таки, спробуйте ласкаво пояснити їй, що вона заподіює Вам біль, що смоктати треба акуратно.

Дочекайтеся паузи між лементом і спробуйте дати дитині груди. Якщо ж усе повторюється знову, покладіть дитину в ліжко і відійдіть на 2-3 хвилини. Потім візьміть її, поговоріть з нею, поясніть ще раз що саме вона зробила не так, і прикладіть до грудей.

Згодом дитина зрозуміє, що груди вона одержує в спокійному стані. Як правило, якщо маля не хворе і його ніщо не турбує, буде досить кількох таких повторень, щоб воно зрозуміло, як робити не можна, і почало смоктати акуратно. Це важливий аспект у вихованні дитини і необхідність для підтримки грудей у нормальному стані, щоб сосок не був пожований і покусаний, щоб годування приносило вам обом тільки приємні емоції.

Тривалість кожного годування варіює навіть в однієї дитини. Більшість дітей насичуються вже через 5-10 хвилин, але деяким потрібно для цього не менш півгодини.

Дослідження показують, що «ледачі» смоктуни з'їдають таку ж кількість молока, що і «моторні».

Якщо в «ледачого» смоктуна передчасно забрати груди, він не насититься і не одержить пізнього молока, необхідного для його нормального росту і розвитку. Дайте можливість дитині одержати грудне молоко, коли вона того хоче і скільки хоче. Під час одного годування великої дитини може бу ти потрібне молоко з обох грудей. Невеликі ж діти, як правило, насичуються однією груддю.

Источник: Dytyna.info