Хропіння небезпечне для здоров'я

Хропіння - один з найпоширеніших проявів синдрому обструктивного апное сну (СОАС), який вражає близько 5% чоловіків і жінок середніх років. Синдром фактично є тимчасовим блокуванням зіву під час сну. Відбувається зупинка дихання на десять секунд і більше, і так до 30 разів за ніч. Закриття повітряних шляхів і народжує характерний звук хропіння. Природно, в процесі порушується функція сну.

Але навіть серед лікарів залишається низькою обізнаність про те, що таке СОАС. Хоча цей стан представляє цілком певну небезпеку у багатьох відношеннях. Фрагментований сон і дефіцит кисню, що утворюється через затримку дихання, спричиняють безліч неприємних наслідків: від гіпоксії страждають всі органи, в першу чергу серце і мозок. Людина, позбавлена якісного поновлюючого сну, знаходиться в стані хронічної втоми, не може концентруватися протягом дня. Вона страждає денною сонливістю, що загрожує серйозними наслідками. Зокрема, до них відноситься небезпека ДТП - принаймні 25% тих водіїв, у кого зареєстрований СОАС, засинали за кермом хоч би одного разу.

До недавнього часу лікарі вважали, що в їх арсеналі є кращий комплекс заходів щодо контролю за короткочасними зупинками дихання під час сну. 25 років тому був розроблений метод примусової вентиляції верхніх дихальних шляхів, який потім став визнаним загальноєвропейським стандартом боротьби з СОАСом. Проте частина пацієнтів, що застосовували цей метод, продовжувала страждати підвищеною сонливістю вдень.

Команда учених лабораторії сну (Sleep Laboratory, Exploration Fonctionnelle Cardio-Respiratoire University Hospital) в Греноблі під керівництвом Жан-Луї Пепана (Jean-Louis Pйpin) вирішила пролити світло на даний парадокс і підключила 502 чоловіки з 37 клінік у Франції у віці до 59 років. 78% з них сумлінно витримали лікування, одержуючи примусову вентиляцію протягом трьох годин за ніч протягом року. Окрім загального стану, якості сну і задоволеності лікуванням лікарі оцінювали якість життя і рівень денної сонливості у чоловіків, що хропли.

На здивування, з`ясувалося, що ті, хто продовжував спати вдень навіть після тривалого лікування, були в середньому на шість років молодші за інших, чиї ознаки сонливості зникли.

Пепан вважає, що апное не тільки загрожує серцевими проблемами, але і може зачіпати структури мозку.

Джерело