У двох виправних установах України розпочаті пілотні проекти з обміну голок та шприців

 

Загрозливий масштаб двох епідемій – ВІЛ та вживання наркотиків – є однією з основних проблем охорони здоров’я в Україні. За статистикою зараз в Україні мешкає близько                      360 000 людей з ВІЛ/СНІД (ЛЖВ) (за даними ЮНЕЙДС/ВООЗ 2004 р.), а кількість споживачів ін’єкційних наркотиків сягнула 560 000 (за даними Центру "Соціальний моніторинг" 2003 р.). Понад 60% офіційно зареєстрованих ЛЖВ станом на кінець 2004 року були інфіковані ВІЛ внаслідок сумісного використання ін’єкційного інструментарію при вживанні ін’єкційних наркотиків.

На даний момент у світі понад 10 мільйонів людей перебувають у місяцях позбавлення волі. Враховуючи велику кількість як нових, так і звільнених ув’язнених, кількість ув’язаних щороку перевищує 30 мільйонів. Часто у тюрмах має місце тривале вживання наркотиків, що зазвичай призводить до високого ризику поширення ВІЛ-інфекції.

Поширення ВІЛ-інфекції у в’язниці завжди вище, аніж серед населення в цілому. У країнах із високим показником захворюваності на ВІЛ серед населення показники розповсюдження ВІЛ у тюрмах майже вдвічі більші. У країнах, де епідемія ВІЛ насамперед загрожує споживачам ін’єкційних наркотиків, показники захворюваності у тюрмах у 10 разів вищі, аніж у суспільстві в цілому. Переважна більшість ув’язнених зрештою повертається у суспільство. Отже, зменшення інфікування ВІЛ у тюрмах є невід’ємною частиною зменшення поширення інфекції серед населення в цілому, оскільки при звільненні ув’язнених будь-які захворювання, набуті в умовах тюрем, або будь-які хвороби, ускладнені перебуванням у поганих умовах утримання, стають проблемами охорони здоров’я усього населення.

Програма з обміну голок є ефективним засобом зменшення шкоди та зниження ризику інфікування ВІЛ серед споживачів ін’єкційних наркотиків та їхніх сексуальних партнерів. Багато країн запровадили такі програми у своєму суспільстві, допомагаючи споживачам наркотиків зменшити ризик зараження чи передачі ВІЛ, і дедалі більше пенітенціарних систем успішно запровадили ці програми у місцях позбавлення волі. Програма визнає, що вживання наркотиків у місцях позбавлення волі є реальністю, і внаслідок високого ризику поширення ВІЛ-інфекції в тюрмах пенітенціарні системи повинні забезпечити той же рівень профілактики ВІЛ та догляду за хворими, який надається населенню за межами тюрем. Україна зробила надзвичайно важливий крок у цьому напрямку, прийнявши рішення реалізувати програму з обміну голок та шприців у своїй пенітенціарній системі.

24 березня 2007 року Державний департамент України з питань виконання покарань ухвалив постанову про заснування організаційного комітету та робочої групи, які мають реалізувати план дій з метою здійснення заходів зі зменшення шкоди у виправних установах України. Заступник голови Департаменту пані Наталія Калашник призначена головою Організаційного комітету, а пан Ральф Юргенс, консультант Канадської юридичної мережі з ВІЛ/СНІДу, – заступником голови Організаційного комітету. Також ухвалене рішення про призначення регіонального радника з питань ВІЛ/СНІД УООННЗ в Україні та Молдові пана Зази Церетелі, членом Організаційного комітету.

План дій передбачає проведення з вересня 2007 року по вересень 2008 року двох пілотних досліджень з обміну голок та шприців у колонії № 53 Миколаївської області та у колонії № 48 Львівської області. Моніторинг та оцінка цих проектів здійснюватиметься у співпраці з ВООЗ та УООННЗ. Канадська юридична мережа з ВІЛ/СНІДу продовжуватиме надавати технічну допомогу Державному департаменту з питань виконання покарань, допомагаючи впроваджувати пілотні проекти, а також сприяючи доступу хворих до антиретровірусної терапії та замісної терапії у виправних закладах.

 

http://www.un.org.ua/