Образа — суто людське почуття, яке свідчить про емоційний стан дитини, котра переживає гіркоту розчарувань у разі розладу планів, задумів, краху надій, пов’язаних з поведінкою інших людей по відношенню до неї.
 

Плануючи свою діяльність, дитина найменше думає про почуттях і бажаннях інших людей. У зв’язку з цим вона буває вельми розчарована, якщо виявляється, що її очікування не виправдовуються. У результаті малюк ображається. Завдання батьків — допомогти дитині придбати «стійкість» до образ, хоча б уявну.

Як бажано поводитися батькам з образливим малюком:

•Незважаючи на майже хворобливу потребу у визнанні, потрібно пояснити уразливій дитині, що й інші люди мають потребу в цьому визнанні і похвалі. У кожного є щось особливе, за що можна хвалити.
 
•Показуйте дитині своє доброзичливе ставлення до неї, щоб малюкові не доводилося нагадувати вам про це.
 
•Поясніть дитині, що у кожної людини є свої інтереси і наміри.
 
•Вибудовуйте з дитиною партнерські відносини, а не створюйте їй штучні «оранжерейні» умови, де навіть і образитися нема на що.
 
•«Загартовуйте» емоційну сферу дитини різноманітністю емоцій, навчаючи, як краще на кожну з них «реагувати», не втрачаючи свого «Я».
 
•Читаючи з дитиною книги або дивлячись мультфільми, де зустрічаються образливі герої, обговорюйте причини їх образи і обговорюйте гідні виходи з «образливої» ситуації.
 
•У міру дорослішання дитини навчіть її розрізняти адекватні і неадекватні ситуації образи.
 
•Не дорікайте дитині в її вразливості та образливості. Ви не зможете «заборонити» малюкові ображатися.
 
•Не змушуйте дитину заганяти свої образи в глиб. Накопичені образи — явна загроза для розвитку у неї психосоматичних захворювань. Навчіть адекватно реагувати на образливі ситуації.
 
•Створіть дитині такі умови, щоб їй не доводилося постійно самостверджуватися, підкреслюючи свою значимість і цінність.
 
•Не порівнюйте дитину з іншими дітьми, і вже тим більше не підкреслюйте їх перевагу над вашим малюком.
 
•Намагайтеся зрозуміти витоки підвищеної уразливості дитини, не ігноруйте її. Пам’ятайте, що почуття образи — притаманне кожній людині, і не у вашій владі це почуття викоренити.
За матеріалами книги Алли Баркан «Ультрасучасна дитина».

roditeli.ua