Виявляється, що натщесерце значно підвищується мотивація до занять спортом.

Вивчення гормонів та їх впливу на наш організм і стан вже давно є одним із найбільш важливих пріоритетів у науці — проте деякі дослідження можуть бути по-особливому цікавими, оскільки демонструють взаємозалежність між різними видами гормонів і потенційними поліпшеннями фізіологічного характеру. Ось і сьогодні нове дослідження американських учених, опубліковане у науковому журналі Journal of Endocrinology, продемонструвало помітний зв’язок між рівнем гормону греліну і здатністю витримувати значно більшу кількість і обсяг фізичних навантажень, у тому числі з числа тих, які не є свідомими, інформує Ukr.Media.

Грелін є одним із двох найважливіших гормонів, що визначають наш стан голоду — другий гормон має назву лептин і, на відміну від греліну, відповідає не за збільшення почуття голоду та апетиту, а за насичення і зменшення цього самого голоду. Правильний баланс цих гормонів забезпечує раціональний і гармонійний розвиток організму, що не дозволяє людині переїдати або недоїдати. Однак нове дослідження зосередилося на встановленні взаємозв’язку між греліном і здатністю краще тренуватися.

Вчені провели декілька експериментів на мишах і помітили, що ті миші, які були обмежені у їжі — а відповідно які виробляли більше греліну в крові — мали підвищений показник фізичної витривалості та більшу мотивацію до фізичних вправ, що ще важливіше у цьому контексті. У порівнянні з мишами, яким надавався необмежений запас їжі. Вчені впевнені, що аналогічні результати можуть спостерігатися і серед людей через біологію, схожу з мишачою.

Хай там що, а поки залишається чекати остаточного етапу експериментів, який і має на меті продемонструвати, чи насправді штучне або природне зниження греліну у крові — наприклад, за допомогою так званого переривчастого голодування — може поліпшувати фізичну витривалість людини за інших рівних умов. Самі вчені заочно переконані, що певний взаємозв’язок також буде демонструватися у контексті людської біології.

aspekty.net