Сергій Фуркало,
доктор медичних наук,
завідувач відділу рентгеноендоваскулярної
хірургії Інституту хірургії і
трансплантології АМН України;

Ігор Альтман ,
кандидат медичних наук;

Леонід Нікішин ,
президент Асоціації рентгеноендоваскулярної
хірургії й інтервенційної радіології України,
доцент.

Багатьом жінкам діагноз фіброміома матки знайомий не лише з чуток. Згідно з даними медичної статистики, фіброміома матки виникає у кожної третьої жінки, старшої 35 років, тому це захворювання найчастіше зустрічається у жінок саме у дітородному періоді.

Що таке фіброміома матки?

Фіброміома матки — доброякісна пухлина, яка розвивається з м’язової чи сполучної тканини. Причину її виникнення ще й дотепер остаточно не вдалося з’ясувати. Вважається, її розвиток спричинюють порушення у виробленні жіночих статевих гормонів — естрогенів. Це припущення підтверджує той факт, що фіброміома матки часто виникає під час або відразу після вагітності, тобто у період активної гормональної перебудови організму жінки. Разом з тим встановлено, що вживання гормональних протизаплідних засобів також може провокувати ріст фіброміоми. Фіброміома матки характеризується повільним, але безперервним ростом, що призводить до поступового збільшення розмірів матки й виникнення несприятливих симптомів.

На що насамперед скаржаться жінки з фіброміомою матки?

Найчастіше першим симптомом фіброміома матки є маткова кровотеча. Жінки помічають, що місячні у них тривають довше, ніж зазвичай, а кількість виділень збільшується. Іноді така рясна кровотеча може призвести навіть до недокрів’я. Між менструаціями кровотечі, як правило, відсутні, але при фіброміомі матки великих розмірів вони можуть виникнути й у міжменструальний період. Іншою важливою ознакою цієї хвороби є біль у ділянці попереку і таза. Він зумовлений тиском збільшеної матки на прилеглі органи й тканини. Іноді жінка відзначає, що у неї почастішали позиви до сечовипускання, що змушує її, наприклад, вставати у туалет серед ночі. Це зумовлено тим, що великих розмірів матка тисне на сечовий міхур і не дає йому можливості наповнитися до кінця. Досить великі фіброміоми можуть тиснути й на пряму кишку, спричинюючи закрепи.

Вчасно поставити діагноз фіброміома матки у наш час не є проблемою. Стовідсотково точним, недорогим та безболісним методом вважається ультразвукове дослідження органів малого таза. Ультразвук здатний розпізнати у матці фіброматозний вузол розмірами близько 1—2 см. До того ж апарати УЗД є практично у всіх районних поліклініках.

Якщо діагноз встановлено

Якщо вам поставили діагноз фіброміома матки, необхідно у першу чергу проконсультуватися та стати на облік до гінеколога. Хвороба ця вимагає насамперед постійного спостереження. Приблизно два — три рази на рік слід проходити ультразвукове обстеження для того, щоб переконатися, чи змінилися розміри пухлини. Лікарі зазвичай порівнюють збільшення розмірів матки за рахунок росту фіброміоми з розмірами матки під час вагітності. Тому часто на запитання «Яка у мене фіброміома?», можна почути у відповідь — «5, 7, 10 чи 14 тижнів». Тобто розміри вашої матки з фіброміомою відповідають розмірам матки на визначеному тижні вагітності. Якщо розміри матки перевищили 10-тижневий бар’єр, постає питання про хірургічне   лікування фіброміоми.

Які методи лікування фіброміоми матки існують?

Гормональна терапія. Відзначається значне зменшення розмірів фіброміоми у разі вживання гормонів — прогестерону та гонадотропіну. Однак гормональна терапія буде ефективною, якщо розміри фіброміоми менші 9 тижнів. Крім того, гормональні препарати іноді стають причиною розвитку остеопорозу (вимивання кальцію з кісток і підвищення їхньої ламкості), розвитку депресії, зниження статевого потягу, порушення менструального циклу. Припинення вживання гормональних засобів призводить до зворотного, швидкого росту фіброміоми.

Хірургічне лікування. Лише 5—7 років тому в усьому світі єдиним методом лікування фіброміоми матки залишалося хірургічне видалення матки — гістероектомія. За даними Національного центру статистики здоров’я, у США щорічно виконується 200 000 гістероектомій з приводу фіброміоми матки. Метод радикальний, однак у цьому випадку жінка назавжди втрачає матку як орган, вона стає безплідною, а це для неї величезний психологічний стрес.

Останнім часом стали популярними альтернативні методики, які мають за мету збереження матки як органа. Це операції типу міомектомії — ізольоване видалення фіброматозного вузла, внутрішньоматкове видалення вузлів фіброміоми під контролем ендоскопа. Однак усі ці операції можливі лише у разі наявності невеликих поодиноких вузлів.

І нарешті, із середини 90-х рр. ХХ століття з’явився принципово новий метод лікування, що розв’язав проблему лікування фіброміоми матки будь-яких розмірів, не видаляючи матку як орган. Це метод рентгеноендоваскулярної оклюзії (РЕО) маткових артерій. Виник він завдяки розвитку нового напрямку в хірургії — рентгеноендоваскулярної хірургії. Нова методика дає змогу лікарю за допомогою спеціальних трубочок-катетерів по судинах добратися до будь-якого органа людини, у тому числі й матки. Просування катетера вздовж судин контролюється за допомогою рентгено-телевізійної техніки. Введення катетера до судини здійснюється за допомогою єдиного уколу в артерію у ділянці паху під місцевим знеболюванням, тобто на тілі не залишається ніяких шрамів. Усі подальші маніпуляції з катетером усередині судини безболісні, тому операція не вимагає загального наркозу.

Суть операції рентгеноендоваскулярної оклюзії маткових артерій полягає у тому, щоб за допомогою катетера добратися до судин, що беруть участь у кровопостачанні фіброміоми і за допомогою спеціальних, дрібних кульок-емболів закрити, запломбувати ці судини. До того ж ці кульки-емболи вводяться у судину через той самий катетер. Не маючи чим живитися, «знекровлена» фіброміома припиняє рости і зменшується у розмірі. Вперше такі операції було виконано у 1995 році у Великобританії та у 1996-му в США. Результат виявився несподіваним для самих хірургів. Відзначалося зменшення розмірів фіброматозних вузлів, навіть до повного їх розсмоктування, зменшення розмірів матки на 60—70% протягом 6—12 місяців після операції. Ефективність РЕО маткових артерій виявилася настільки очевидною, що до 2000 року кількість подібних операцій перевищила 20000-й бар’єр і продовжує стрімко зростати.

Але це й не дивно, адже, окрім зазначених вище переваг цієї операції, вона зберігає потенційну можливість вагітності у жінки. Рентгеноендоваскулярну оклюзію маткових артерій можна проводити хворим, яким протипоказані інші види хірургічного лікування, до того ж вона скорочує терміни перебування у стаціонарі.

Такі операції ще з 1998 року виконуються у Києві в Інституті хірургії і трансплантології АМН України, а з 2000-го — й у деяких обласних центрах України (Черкаси, Вінниця). Результати такі ж чудові, як і за кордоном. Єдине, чим ми не можемо похвалитися — великою кількістю операцій: лише близько півсотні. Більшість населення просто не знає, що такі операції взагалі існують. Погана поінформованість населення, та й самих лікарів-гінекологів, щодо впровадження у медичну практику нових передових технологій позбавляє на даний час хворих права вибору, змушуючи їх лікуватися старими, нехай і перевіреними часом способами. Хворі мають право знати про існування нових медичних технологій, альтернативних традиційним, і вирішувати, яку саме їм обрати для лікування.