В Україні волонтерською діяльністю займаються переважно дівчата.

Як передає кореспондент УНІАН, про це свідчать дані дослідження “Волонтер-2009: соціальний портрет і життєві пріоритети”, яке сьогодні з нагоди Дня молоді презентував керівник Центру соціально-політичних досліджень Державного інституту розвитку сім’ї та молоді Олексій БЄЛИШЕВ.

Як показують результати дослідження, серед волонтерів переважну більшість (понад 80%) складає молодь віком від 15 до 19 років, а понад 72% волонтерів – жінки. За словами О.БЄЛИШЕВА, це певна особливість, бо якщо порівнювати з Західною Європою, то там основна маса волонтерів “як правило заміжні жінки після 30-ти років, що вже мають дітей”.

Більш як половина опитаних в ході дослідження волонтерів мають вищу закінчену чи незакінчену освіту, тобто навчаються в ВНЗ. Таким чином, можна говорити, що волонтерство притаманно тим категоріям населення, котрі мають рівень освіти вищий, ніж у цілому в суспільстві, сказав О.БЄЛИШЕВ.

Відповідаючи на запитання, що спонукало їх прийняти участь у волонтерському русі, близько 85% респондентів вказали суто альтруїстичні мотиви – потреба допомоги іншим і бажання зробити щось корисне для суспільства. 15% вказали, що це можливість навчатися, отримати нові знання та навички і лише 4,4% розглядають волонтерство як можливість отримати хорошу роботу.

Як зазначив О.БЄЛИШЕВ, молодь бере участь у волонтерстві через потребу в спілкуванні, самореалізації та використанні вільного часу. Тому саме цей момент, на його думку, потрібно враховувати при організації роботи з волонтерами. За словами фахівця, молодші категорії волонтерів “готові працювати, одночасно розважаючись”.

Серед видів діяльності, що представляють найбільший інтерес для волонтерів, є надання соціальної допомоги дітям та молоді, а також просвітницька робота. Разом з тим, зауважив О.БЄЛИШЕВ, перелік робіт, які волонтери виконують і хотіли б виконувати, не зовсім відповідають один одному. Проте в цьому, додав він, немає нічого особливого, тому що така практика існує і в інших країнах і не призводить ні до яких негативних наслідків.

Результати свідчать, що самі опитані вважають волонтерство, в першу чергу, допомогою бідним та нужденним. Є, звичайно, й думка, що волонтерство це імітація діяльності, але таких дуже мало (всього 0,9%). А майже половина респондентів зазначили, що планують продовжувати свою кар’єру саме в соціальній сфері.

Підбиваючи підсумки, О.БЄЛИШЕВ зазначив, що в Україні потенціал волонтерів ще не повною мірою використовується й існує можливість його залучення для суспільно корисної діяльності.

Соціологічне дослідження “Волонтер-2009: соціальний портрет і життєві пріоритети” проводилося Державним інститутом розвитку сім’ї та молоді з 15 травня по 3 червня на базі центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді в усіх регіонах України. Його метою було визначення головних мотивів та чинників, що впливають на ефективність роботи волонтера. Опитування проводилося методом анкетування, імовірна похибка не перевищує 5%.