Цукровий діабет (ЦД) — тяжке ендокринне захворювання, що часто супроводжується серйозними ускладненнями, які, в свою чергу, призводять до інвалідності, а то й смерті хворого.

Ускладненням органа зору внаслідок ЦД відводиться важливе місце в офтальмології. Передусім лікарю необхідно дуже уважно ставитися до цієї категорії хворих, щоб розрізнити, чи є це типове (скажімо, вікове) офтальмологічне захворювання, а чи ускладнення ЦД, позаяк тактика лікування тут різна.

Наталія Старинець,
заступник головного лікаря з медичної частини та виїзної консультативної допомоги офтальмологічної лікарні «Центр мікрохірургії ока» (ЦМХО).

Сьогодні наша розмова про діабетичну ретинопатію (ДР) — високоспецифічне ураження судин сітківки, однаково характерне як для інсулінозалежного (I типу), так і інсулінонезалежного (II типу) діабету. Це дуже підступне захворювання, бо тривалий час хворий може ні на що не скаржитися, хоча кількість патологічних   змін на сітківці ока зростає.

Розрізняють кілька форм діабетичної ретинопатії.

Непроліферативна (фонова) ДР — перша стадія діабетичної ретинопатії, яка характеризується оклюзією (заростанням, непрохідністю) і підвищеною проникністю дрібних судин сітківки (мікросудинна ангіопатія). Фоновій ретинопатії властивий багаторічний перебіг за відсутності будь-яких порушень зору.

Препроліферативна ДР — тяжка непроліферативна ретинопатія, яка передує появі проліферативної ретинопатії.

Проліферативна (та, що сприяє розростанню судин) ДР розвивається на фоні непроліферативної ДР, коли оклюзія капілярів призводить до виникнення великих зон порушень кровопостачання сітківки. Тоді сітківка виділяє особливі вазопроліферентні речовини, які призводять до утворення нових судин. Це не пухлинний процес, але патологічний. Він впливає на підвищення і зниження як внутрішньоочного, так і загального тиску. Тому у хворого часто спостерігаються внутрішньоочні крововиливи, які з кожним новим випадком дуже погано розсмоктуються (десь до півроку). У хворих на ЦД можуть виникати і макулярні набряки, які частіше спостерігаються у разі проліферативної діабетичної ретинопатії, але можуть відзначатися і при мінімальних проявах непроліферативної ДР. Це ускладнення не призводить до сліпоти, але може бути причиною втрати здатності читати чи розрізняти дрібні предмети. На початкових стадіях розвитку макулярного набряку порушення зору також може не бути.

Як запобігти сліпоті при діабеті?

Більшість хворих на ЦД за тривалості захворювання понад 8—10 років мають ті чи ті ознаки ураження сітківки. Ретельний контроль рівня глюкози у крові, дотримання необхідної дієти і здорового способу життя дають можливість зменшити ризик сліпоти від очних ускладнень діабету. Однак найбільш надійний шлях запобігання сліпоті — суворе дотримання періодичності оглядів очного дна офтальмологом залежно від стадії ускладнення ЦД: один раз на рік чи два рази на рік (коли захворювання на ЦД триває понад 10 років).

Які маніпуляції має проходити хворий на ЦД?

Це (відразу при встановленні діагнозу ЦД):
визначення гостроти зору;
внутрішньоочного тиску;
визначення поля зору;
визначення рефракції;
огляд на щілинній лампі (огляд кришталиків та ін.);
офтальмоскопія очного дна.

Які симптоми мають насторожити пацієнта?

Ураження сітківки на ранніх стадіях ДР і виникнення макулярного набряку не впливають на зниження зору хворого. Погіршення зору, особливо зору вдалечінь, є тривожним сигналом до термінового (позапланового) огляду у офтальмолога.

Виникнення ж внутрішньоочних крововиливів, які супроводжуються появою перед очима пелени та плаваючих темних плям і через певний час безслідно зникають, — теж серйозний симптом, який потребує огляду офтальмологом. Адже масивні крововиливи у скловидне тіло призводять до повної втрати зору. Розвиток макулярного набряку теж може викликати відчуття пелени перед очима. Тоді утруднюється виконання роботи на близькій віддалі або є проблеми при читанні.

Як уникнути діабетичної ретинопатії?

Оскільки ураження сітківки при діабеті має вторинний характер, важливе значення має системне ведення основного захворювання — ретельний контроль рівня глюкози крові, артеріального тиску, функції нирок.

Незмінною залишається потреба профілактичного огляду у офтальмолога.

При необхідності (тільки за порадою спеціаліста!) своєчасно проводити лазерокоагуляцію сітківки. Слід пам’ятати, що ця маніпуляція не додає хворому зору, її проводять лише з профілактичною метою (для видалення новоутворених судин), щоб зберегти зір.

Источник