Рак молочної залози - лідер серед онкозахворювань

У 2008 році, за уточненою інформацією національного канцерреестра, в нашій країні було зареєстровано 15 487 жінок, які вперше захворіли на рак молочної залози, померло понад 7 500 тисяч. Найчастіше ця онкопатологія уражає мешканок східних регіонів, Києва, Одеси і Севастополя. 37% серед хворих - жінки працездатного віку, і також більше 30% жінок працездатного віку помирає від цієї онкопатології. Таким чином, рак молочної залози займає в Україні перше місце у структурі онкологічних захворювань серед жінок. За словами керівника відділення пухлин молочної залози і реконструктивної хірургії Національного інституту раку професора Івана Смоланка, наша країна тут - не виняток. "У світі реєструють мільйон нових випадків раку молочної залози, 600 тисяч жінок щорічно гинуть. Кількість жінок з раком грудей з кожним роком зростає і в Центральній Європі і в Америці. Щорічно виявляють нових випадків цієї хвороби - 180 тисяч у Європі, 130 тисяч в США ", - зазначає професор Смоланка.

Жінки надають перевагу екстрасенсам ...

Показники смертності від раку молочної залози в Україні переважають над середньостатистичними європейськими даними. Професор Смоланка підкреслює, основна причина в тому, що українки пізно звертаються до фахівців-онкологів, часто допомогти лікар вже нічим не може.

Витрати на лікування раку задавнених форм значно зростають, іноді у 25 разів. Якщо на ранніх стадіях буває досить хірургічного лікування, то у випадку задавненої форми раку призначають комплексну терапію: хіміотерапію, опромінення, гормонотерапію, імунотерапію тощо.

 "У нас порядку понад чверть жінок звертаються до онколога уже із задавненими стадіями, на жаль. Це обумовлено тим, що жінка, виявивши у себе пухлинне утворення, часто неправильно зорієнтована і йде лікуватися нетрадиційними методами - у біоенергетиків, фітотерапевтів, чаклунів, екстрасенсів. Лікують горе-цілителі онкохвору досить тривалий час, а потім кидають її напризволяще. А втрачаючи дорогоцінний час, хвороба розвивається з ранньої стадії у пізню. Це час, за який пухлина поширюється так, що лікарі вже нічим не можуть допомогти, "- говорить І.Смоланка.

Фахівці наполягають - якщо жінка виявила у себе в молочній залозі будь-які ущільнення або зміни вона обов`язково повинна звернутися до фахівця.

На думку І.Смоланки, жінку від візиту до онколога зупиняє також страх втратити молочну залозу. Тому вона йде до будь-кого, хто пропонує лікуватися безоперативними методами. І знову втрачає дорогоцінний час, адже зазвичай ці методи виявляються неефективними та безрезультатними.

А на ранній стадії онкології майже завжди роблять органозберігаючі операції, не видаляючи молочну залозу повністю. Крім цього, переконує професор Смоланка, навіть у запущених стадіях дуже часто вдається зменшити пухлину, довести її до такого стану, коли можливо зробити операцію, що збереже залозу. До того ж, є низка відновлювальних, реконструктивних операцій, що дозволяють і після повного видалення молочної залози відновити її форму і об`єм.

Успіх лікування онкохворих на сто відсотків залежить від ранньої діагностики та своєчасного лікування. На початкових стадіях хвороби практично всіх онкохворих виліковують.

Вік та спадковість - основні чинники ризику

За словами професора Смоланки, частіше хворіють жінки після 50 років. "Сам вік і є ризиком, після 40 років ризик щодо розвитку раку молочної залози зростає, але пік - після 50," - підкреслює він.

Другим за актуальністю чинником ризику професор називає спадковий фактор. "У 17-й і 13-й хромосомах виявлено ген раку молочної залози. І цей чинник відіграє важливу роль в розвитку раку цієї локалізації. До того ж, якщо у пацієнтки хворіли близькі родичі - мати, тітка, сестра, як правило, рак у таких випадках перебігає агресивніше. Тому тут дуже важливо раннє звернення до фахівців, щоб вони змогли чітко скласти оптимальну тактику лікування, "- говорить професор.

Він звернув увагу на те, що саме жінки-курці частіше хворіють на рак молочної залози. "Вважають, що куріння призводить в основному до раку легенів, однак саме ця згубна звичка збільшує у жінки ризик захворіти на рак на 30%," - підкреслив І Смоланка.

Також він називає чинниками ризику ранній чи пізній початок місячних, пізню менопаузу, народження дитини після 30 років, часті аборти, гінекологічні захворювання, травми молочної залози (збільшують ризик на 17%), захворювання ендокринних органів, які порушують гормональний баланс в жіночому організмі. Молочна залоза - орган гормонозалежних, який чутливо реагує на будь-які зміни в яєчниках, надниркових залозах, щитовидці.

"До розвитку патології може призвести і невірно проліковані доброякісні пухлини, неправильно обрана тактика лікування. Перед тим, як піти лікуватися у лікаря нетрадиційної медицини (нехай навіть і при "найбанальнішому", здавалося б, утворенні), потрібно обов`язково відвідати онколога, щоб виключити онкологічне захворювання , "- зазначає професор.

До речі, доброякісних утворень молочної залози - набагато більше. І лікуються вони успішно - консервативно або хірургічним шляхом. Це, насамперед, фіброаденоми, мастодинії - біль у молочних залозах. Якщо біль циклічний, він пов`язаний з гормональними змінами, а якщо нециклічний - це має насторожити жінку, і вона повинна обов`язково звернутися до фахівця.

У 70% випадків жінки самі виявляють патології у молочній залозі

Лікарем першого контакту при можливому виявленні новоутворення у молочній залозі є гінеколог. Жінки частіше звертаються до лікаря цієї спеціальності. Він повинен звертати увагу на зміни в залозі, і якщо такі є направити пацієнтку до мамолога.

Але жінка й сама має вміти грамотно проводити самообстеження грудей. Кожен місяць. Адже, за словами фахівців, у 70% випадків жінка сама вперше помічає новоутворення, ущільнення, зміну шкіри або виділенням з соска.

Обстеження молочних залоз полягає в огляді та пальпації (обмацуванні органу), при якому вивчаються форма, розміри, стан шкіри над молочними залозами, форма соска, наявність і характер виділень з соска. Проводиться поверхнева і глибока пальпація залоз і лімфовузлів, визначається наявність ущільнень і їхній характер.

Промацувати залозу треба ніжно, уникаючи грубого захоплення значної ділянки тканини. Дуже важливо дослідити ділянку під пахвами - чи не збільшені пахвові лімфовузли, а також надключичні.

Фахівці рекомендують жінкам до 40 років обов`язково пройти обстеження на УЗД, після 40 - раз на два-три роки робити мамографію, після 50 ще частіше.

Наталія Максименко

http://www.unian.net/