Педагогічна технологія - це система соціально перевірених і впорядкованих норм і правил, які віддзеркалюють закономірності навчально-виховного процесу в тих чи інших освітніх формах, яких дотримується вчитель, керуючи розвитком як самого процесу, так і його учасників.
Тобто, як зазначає М. Капустін, технологія - «це певна жорстка основа (логіка) процесу, дотримуючись якої вчитель досягає запланованого результату».
Базуючись на такому визначенні сутності означеного феномена, а також виходячи із завдань експериментального дослідження, метою запропонованої нами технології було визначено формування в молодших школярів таких особистісних якостей, які допомагали б їм вибудовувати свою поведінку та взаємини в соціальному середовищі на основі певних норм і правил, що забезпечують усвідомлення багатовимірності світу й соціального середовища, розмаїття поглядів на них. Останні не можуть і не повинні зводитись до одноманітності або виступати на чиюсь користь. У загальному вимірі сукупність таких якостей визначається як толерантність.
В основу реалізації експериментальної технології було покладено принципи індивідуального рефлексивного виховання, природовідповідності, культуровідповідності, педагогічної інверсії.
Визначаючи основні принципи, ураховуючи той факт, що особистість є системним, функціонально-активним утворенням, внутрішній світ якого «працює», а не пасивно засвоює зовнішні впливи та цінності, тобто рівень розвитку учня визначається не тільки на основі відповідності його вчинків суспільним вимогам, а й на основі тих мотивів, цілей, ціннісних орієнтацій, котрими він керується у своїй поведінці. І саме рефлексія відіграє в цьому процесі суттєву роль. Рефлексія передбачає пізнання особистістю самої себе як суб'єкта життєдіяльності, це «акт дослідження свого внутрішнього світу й поведінки у зв'язку із соціальними очікуваннями, який виникає лише у процесі спілкування».
Сучасне трактування природовідповідності передбачає базування виховання на науковому розумінні природних і соціальних процесів, узгодження його із загальними законами розвитку природи та людини, розвиток у неї відповідальності за подальшу еволюцію ноосфери й самої себе. Цей принцип передбачає, що зміст, методи та норми виховання, стиль взаємодії вихователів і вихованців ураховують необхідність певних статевих і вікових диференціацій, як створення, так і організації життєдіяльності різних спільнот дітей. Згідно із принципом культуровідповідності, перед виховною системою постає завдання залучення особистості до різних пластів культури, етносу, суспільства, світу в цілому, що визначає її ставлення до природи, соціуму, людей, самої себе. В основі принципу педагогічної інверсії ідея про те, що на різних етапах розвитку дитини основне й додаткове стосовно освіти набувають змін. Від педагога вимагається зуміти відчути ці зміни. Тоді «різні майстерні, гуртки та інші творчі об'єднання стануть зонами ... екології душі, де дитина відкрито взаємодіє з навколишнім світом, сама перетворює його реалії в частину навчального матеріалу».
Крім окреслених вище принципів технологія виховання в молодших школярів толерантності передбачає обов'язкове дотримання у процесі роботи таких вимог:
1. Залучення всіх учнів до діяльності, пов'язаної з підготовкою та проведенням виховного заходу.2. Стимулювання активності кожної дитини у спілкуванні та взаємодії з іншими дітьми під час виховного заходу.3. Детальної підготовки й чіткої організації виховного заходу.4. Пізнавальної цінності (що було новим, значущим, корисним, цікавим для кожної дитини з точки зору виховання толерантності).5. Емоційної долученості молодшого школяра до власної діяльності.6. Високого естетичного рівня виховного заходу.7. Позитивної самооцінки заходу його учасниками.8. Впливу заходу на позитивні зміни в поведінці дітей (прояв толерантності у взаємовідносинах, спільній діяльності, власних поведінкових актах).
Нами були визначені також певні правила, дотримання яких передбачало впровадження відповідних обмежень у діяльність учителя, що зумовлювалось рефлексивною спрямованістю розробленої нами педагогічної технології.
Так, учитель має усвідомлювати, що впровадження технології передбачає перенесення проблеми поведінки учнів на них самих, покладаючи на дітей відповідальність за зроблений ними вибір, обране рішення. Не слід звинувачувати дитину в нещирості або нечесності, навіть якщо в даний момент вона й виявляє такі якості. Справа в тому, що в перший момент діє інстинкт самозбереження (З. Фрейд) і лише потім починають працювати думка та почуття. Це й буде перемогою дитини над самою собою.
Не варто давати оцінку подіям (добре, погано, доцільніше), залучати учнів до самооцінки на основі порівняння їхніх учинків, поведінки з нормами життєдіяльності. Дитина має оцінювати себе в певний момент, ґрунтуючись на рівні власної готовності, рефлексі самозахисту та позиції. Тому необхідно виявляти терплячість, поки вона зрозуміє те, чого від неї вимагається згідно з конкретними нормами.
У жодному разі не треба критикувати вибір учнем тієї чи іншої позиції. При цьому цілком природно, що обрана позиція може відповідати позитивній нормі, але може бути й іншою. Якщо виявляється останній варіант, необхідно створювати умови, за яких молодший школяр шляхом зіткнення з протилежними точками зору, самостійно приходив би до правильного вибору. Тому у процесі організації виховної роботи бажано об'єднувати учнів у групи, до яких входили б діти з позитивним і негативним ставленням до тих чи інших явищ.
Під час обговорення проблемних ситуацій замість висловлювань на зразок «ми», «усі», мають використовуватися словосполучення «я так учиняю», «я так думаю», «я за це відповідаю».
Читайте также:
* Вчитель і підліток
* Дом Yves Saint Laurent представил новинки 2011 года
* Яковенко: Времени на подготовку к Кубку Шпенглера нет
* Мика Ньютон пьянеет от кваса
Проведена робота засвідчила, що наслідком застосування розробленої нами технології стає гуманістичний характер взаємин молодших школярів, толерантна поведінка, яка поширюється не лише на мікро-, а й на макросоціум.
Охарактеризовані вище особливості експериментальної технології виховання толерантності перевірялись у процесі позаурочної виховної роботи, яка є складовою та невід'ємною часткою освітнього процесу, важливим чинником формування та розвитку учнів початкових класів.
Источник: Dytyna.info