• Главная
  • ЛЕНТА НОВОСТЕЙ
  • АРХИВ НОВОСТЕЙ
  • Показы мод
  • Выставки
  • Тренинги и семинары
  • Реклама
  • Контакты
  • RSS feed
  • Издается с 17 октября 2006 года

  • Що просто необхідно знати про коклюш?
    Опубликовано: 2011-12-01 13:23:14

    От­же, що ж треба робити і що необхідно знати? • Пам'ятати про інших людей - про тих, хто був у контакті з вашою дитиною, і про тих, хто в цьому контакті може виявитися: дитя ізолювати, повідомити друзям, що візити небажані. • Вбити мікроб: вибір антибіотика (можливих варіантів десят­ки), а також доза ліків - це справа лікаря. Завдання батьків - домогтися потрапляння препарату всереди­ну хворого, дотримуватися призначених доз і термінів прийому. • Ставитися до хвороби філософськи і віддавати собі звіт в тому, що кок­люш керуємо лише на етапі профілактики. Але якщо захворіли - час виявляється одним з го­ловних чинників на шляху до одужання. Коротше кажучи, поки своє не відкашляють - ні на які таблетки і ні на яких диво-лікарів особливо сподіватися не варто. Слід знати, що напади каш­лю можуть провокувати фізичне навантаження, чхання, жування, ковтання, негативні емоції. Висновки з цих знань цілком логічні: • не влаштовувати активних ігор з біганням, стрибанням і скаканням; • всіляко уникати пилу, вилучати дитину з кімнати на час прибирання; • старати­ся, щоб пропонована дитині їжа не вимагала особливого жування і, вже принаймні, на час хвороби, забути про жувальні гумки. З урахуванням попереднього пункту, слід усвідомити, що годування дитини з коклюшем становить особливу проблему. Для деяких дітей сам про­цес поглинання їжі стає настільки страшним, що навіть згадка про їжу (наприклад вимовле­на мамою фраза: «Підемо їсти») викликає напад кашлю. На щастя, це буває рідко, але от ка­шель після їжі і блювота всім, що з'їв, - явище досить поширене. Не слід давати відразу бага­то їжі - навіть якщо хоче їсти багато. Чим довше буде жувати і чим більше з'їсть - тим більша ймовірність і нападу кашлю, і блювоти. Тому краще годувати частіше, але потроху. В принципі, кашель з блювотою після нього рідко буває двічі підряд - тобто якщо після нападу блювання було, то наступні 2-3 напади будуть легшими. Одне з найголовніших умов, що за­безпечують адекватну допомогу дитині з коклюшем, - правильна відповідь на питання «чим дихати? ». Чим сухіше повітря і чим тепліше в кімнаті, де перебуває дитина, тим густіше мок­ротиння, тим більша ймовірність і збільшення частоти нападів, та розвитку ускладнень. Але ж традиційні дії при появі кашлю у малюка полягають в тому, щоб потримати його, рідного, вдома. І не дивно, що після місяця кашлянь під замком, без прогулянок і свіжого повітря, нібито «бронхіт», який насправді був легким коклюшем, закінчується запаленням легенів. То­му необхідно пам'ятати і розуміти, що свіже повітря є обов'язковою умовою правильної допо­моги дитині не тільки при коклюші, а й при інших хворобах, що супроводжуються кашлем і при бронхіті, і при трахеїті, і при алергічних ураженнях дихальних шляхів, і при запаленні легенів. Але оскільки згадані нами «інші хвороби» проходять незрівнянно швидше, ніж кок­люш, то і негативні наслідки домашнього режиму проявляються не так часто. Таким чином, якщо вже діагностовано коклюш, то всі родичі хворого повинні бути мобілізовані для того, щоб по черзі з дитиною гуляти. У літній час, звичайно ж, недоцільно бути там, де сухо і теп­ло, - необхідно вставати раніше, поки волого і прохолодно, і в обов'язковому порядку довше гуляти перед сном. Важливо тільки не забувати про те, що під час гулянь слід уникати спілкування з іншими дітьми. Дуже добре прогулюватися біля водойм, якщо такі є поблизу. А якщо не має, то взагалі непогано було б поїхати туди, де вони є, - в село до бабусі, на дачу і т. д. Ще раз звертаю увагу на той факт, що в сучасних умовах, коли більшість дітей щеплені, типовий і важкий коклюш зустрічається не так вже й часто. При тривалому, але нетиповому кашлі можуть допомогти додаткові (лабораторні) методи дослідження. У деяких випадках у звичайному клінічному аналізі крові виявляють зміни, цілком закономірні для коклюшу. Але єдиним, стовідсотковим доказом хвороби є виділення коклюшевої палички - у дитини беруть з горла мазок або пропонують йому покашляти на спеціальну чашку з живильним середови­щем, ну а потім, в бактеріологічній лабораторії, дивляться, що там виросте. Хоча і тут не все так гладко, як хотілося б: вже дуже вибагливий мікроб, ця сама коклюшна паличка. Час­то-густо бувають ситуації, коли, судячи з кашлю, у дитини - найтиповіший коклюш, а мікроб виростити не вдається - ніяке найкраще живильне середовище не може зрівнятися з війчастим епітелієм дихальних шляхів.

     

    Достатньо кілька разів прийняти антибіотик, досить поїсти або почистити зуби перед зда­чею аналізу - і шансів виділити паличку коклюшу практично немає. Я вже не кажу про те, що після третього тижня хвороби мікроб в принципі практично не виділяється. Настільки до­кладна розповідь про труднощі, які супроводжують лікарів-лаборантів при спробі виявлення коклюшної палички, автор зробив з однією-єдиною метою: переконати читачів у тому, що як­що лабораторія дала висновок про відсутність збудника коклюшу, то це зовсім не говорить про те, що коклюшу у дитини немає. Діагностика легенів і нетипових випадків коклюшу навіть для лікаря дуже високої кваліфікації завжди є важким. Спостережливість батьків може дуже і дуже допомогти, а принципово важливі моменти, що дозволяють запідозрити коклюш, полягають у наступному: • Тривалий кашель при відсутності катаральних явищ (нежиті, підвищення температури) або катаральні явища за 2-3 дні пройшли, а кашель залишився. • Хороше загальне самопочуття - пристойний апетит, дитина активна, коли не кашляє - так і зовсім здається цілком здоровою. • Повна відсутність будь-якого полегшення, а іноді навіть погіршення від лікування відхарку- вальними засобами. Будь-яка застуда, ГРЗ у дитини з кок­люшем багаторазово підсилює прояви самого коклюшу і багаторазово збільшує ризик ускладнень - все тієї ж пневмонії. Заходи профілактики досить стандартні - максимально ско­ротити спілкування з іншими людьми, навіть якщо дитина вже не заразна, не допускати пе­реохолоджень, простуджених дорослих ізолю- вати. В принципі, ніколи не можна забувати про можливість розвитку запалення легенів, а думка про те, що таки почалося, повинна з'явитися при: • підвищенні температури тіла на другий-третій тиждень хвороби, особливо коли температура підвищилася, а нежить при цьому не з'явився; • раптовому частішанні кашлю і збільшенні тривалості нападів після того, як протягом кількох днів ставало краще або, принаймні, не ставало гірше; • зміні загального самопочуття - слабкість, прискорене ди­хання - в проміжках між нападами. Само собою зрозуміло, що діагноз запалення легенів по­ставить лікар, якщо його викликати, але коклюш триває кілька місяців, і лікується, найчастіше, в домашніх умовах. Нерідко буває так, що батькам не дуже-то і зручно часто тур­бувати лікаря, особливо коли діагноз цілком зрозумілий, і не менш ясно, що для одужання потрібен час і чималий. Перераховані вище ознаки (а, б, в) допоможуть батькам подолати сором'язливість і своєчасно звернутися за допомогою. Ми ж відзначили той факт, що в переважній більшості випадків коклюш цілком благополучно лікується (або проходить сам по собі) в домашніх умовах. Але іноді без лікарні все ж не обійтися. Так коли ж? • коклюш у дітей першого року життя і особливо (! ) першого півріччя: дуже високий ризик ускладнень, та й захворювання в цьому віці майже завжди протікає досить важко. • незалежно від віку, ко­ли має місце розвиток ускладнень або коли на тлі кашлю з'являються зупинки дихання. Цілком логічно зауважити наступне: ніхто і ніколи не буде тримати малюка в лікарні до пов­ного одужання. Але й лікар лікарні, і батьки дитини, перш ніж попрощатися один з одним повинні бути впевнені, що хвороба свій пік минула (нема зупинок дихання, пройшли усклад­нення, протягом кількох днів кількість нападів кашлю стала зменшуватися). Антибіотиками і свіжим повітрям лікування коклюшу, зрозуміло, не обмежується. Хоча з величезного арсена­лу лікарських препаратів, що допомагають при кашлі, немає жодного, здатного істотно по­легшити перебіг хвороби. Вибір конкретних ліків - справа лікаря, але батьки повинні знати на­ступне:

     

     

     навіть якщо, з вашої точки зору, призначені ліки, наприклад, амброксол, не допомагає взагалі, це зовсім не говорить про недоцільність його прийому. Справа в тому, що механізм дії більшості відхаркувальних засобів (і згаданого нами амброксо­лу в тому числі) заснований на розрідженні мокротиння. Каш­ляти дитина рідше не стане, але ймовірність ускладнень змен­шиться у кілька разів, оскільки саме густий слиз, порушуючи прохідність бронхів, і є головною причиною розвитку запален­ня легенів.

    Источник: Dytyna.info

     

     



    Внимание!!! При перепечатке авторских материалов с Pannochka.net активная ссылка (не закрытая в теги noindex или nofollow, а именно открытая!!!) на портал "Издание для девушек и женщин от 14 до 35 лет Pannochka.net" обязательна.


    ООО "Мегапрайм груп" (Megaprime Group LLC)
    Тел. +380-50-441-7388; ICQ: 390513874
    Электронная почта проекта: info@pannochka.net. Корпоративные контакты: info@megaprime.com.ua, www.megaprime.com.ua
    Партнеры: E-NEWS.com.ua, E-FINANCE.com.ua, NEBOLEY.com.ua, AgriNEWS.com.ua, Bookmarket.in.ua
    megaprime.com.ua
    bigmir)net TOP 100
    Яндекс цитирования
    Яндекс.Метрика
    © ООО "Мегапрайм груп". Все права защищены.
    При использовании материалов сайта в печатном или электронном виде активная ссылка на pannochka.net обязательна. Мнения авторов могут не совпадать с позицией редакции. За содержание рекламы ответственность несет рекламодатель. Права на информацию, представленную на pannochka.net, принадлежат ООО "Мегапрайм груп".