Вчені з паризького Університету Пьера і Марії Кюрі з'ясували, що суші - традиційне японське блюдо з рису, морепродуктів і водоростей - може змінити геном мікроорганізмів, що населяють людський кишечник.

Відомо, що японці легко перетравлюють водорості завдяки особливим ферментам в їх кишечнику.

В результаті дослідження з'ясувалося, що бактерії, які виробляють цей фермент, мають той же ген, що й бактерії, які мешкають на водоростях, котрі використовують для приготування суші.

В організмі мешканців США, що споживають суші куди рідше, цього ферменту не виявили.

Дослідники не вважають цю обставину збігом. Свої висновки і подробиці дослідження вони опублікували в журналі Nature.

Група вчених, очолювана Яном-Хендріком Хехеманном з паризького Університету Пьера і Марії Кюрі, займалася дослідженням червоних водоростей, відомих як порфіра. Один з їстівних видів порфіри - водорость норі, традиційно використовувана для приготування суші.

Учені з'ясували, що бактерія Zobellia galactanivorans, яка живе на поверхні цих рослин,  виробляє особливий фермент - "порфираназ". Він руйнує щільні стінки клітин водоростей, забезпечуючи  живлення бактерії.

Тим часом, інша дослідницька група - під керівництвом Мірьям Чижек - вивчила сотні баз даних, аби з'ясувати, де ще можна знайти цей незвичайний фермент. У результаті він був виявлений у 13 японців.

"Цей ген був виявлений в п'яти з 13 чоловік. В останніх були знайдені схожі гени, що відповідають за розщеплювання стінок клітин водоростей, - повідомила вона. - А коли ми проглянули [генне] дослідження мікрофлори кишечника групи американців, ми зрозуміли, що ні у кого з них цей ген не був знайдений".

Чижек пояснила, що найімовірніше бактерія потрапляє в травний тракт людини разом з суші. Річ у тому, що при приготуванні блюда водорості не проходять термічну обробку.

На думку дослідника, ці гени вельми корисні для людини, оскільки дозволяють отримувати живильні речовини з продукту, розщепнути який без участі ферменту порфираназ просто неможливо.

На думку вчених, ці відкриття свідчать про те, що їжа і спосіб її приготування, ймовірно, впливають на флору кишечника.

Професор Джон Сонненбург, мікробіолог з  Стенфордського університету в Каліфорнії, написав статтю у відповідь на публікацію в журналі Nature.

Він відзначив, наскільки важлива пристосовуваність  мікрофлори кишечника до змін довкілля і дієти людини.

"Подорожі по всьому світу і міжнародна торгівля відкривають доступ до кухонь всього світу і, можливо, до мікробів, що таять нові гени", - додав він.

http://www.epochtimes.com.ua