Що таке безкоштовна медицина в Україні? Ви смієтесь? А це й не дивно, оскільки такого поняття в нашій державі не існує. Без оплати навіть укол нормально не зроблять. Тим більше в приватних медичних центрах. І справа не тільки в пануванні корупції, а й у тому, що в державному бюджеті нема достатньо коштів, виділених на медицину. Тому попадати в лікарню бажано з “повними кишенями”.
    І це не жарти: є багато свідчень, що через недостатню кількість грошей траплялись фатальні випадки, оскільки лікарі в відповідний момент чомусь забувають про “клятву Гіпократа” і просто ігнорують пацієнтів або перенаправляють (а точніше навіть “футболять”) один до одного. Гроші в даному випадку вирішують по суті все. Не варто ризикувати і недооцінювати арифметичних здібностей медичних фахівців.
    Кажуть, що гроші - не головне у цьому світі. Тоді чому ж без них неможливо і кроку зробити? І податки у нас величезні, а використання їх у потрібному напрямку не спостерігається. Якщо підрахувати, скільки ми платимо державі і порівняти з тим, скільки в результаті отримуємо, то стає просто смішно і звчайно ж виникає достатньо ідей, як ті податки обійти. Дарувати державі зароблені гроші, ще й в таких кількостях - це як мінімум нерозумно. А й навіть непотрібно.
    А яка ситуація в Україні з медикаментами? Також не з найкращих. Мало того, що багато імпортних замінників наших відчзняних препаратів, то щей в десятки разів вищі ціни. Якщо раніше був досить великий вибір ліків нашого виробництва і їх можливо було придбати за доступними цінами, то тепер вони по суті зникають з аптечних поличок і мимоволі виникає потреба у закупівлі дорогих привезених товарів. Звичайно, що це не просто так, але бізнес - це бізнес, важко посперечатись. Шкода тільки, що страждають від цього якраз люди, для яких кожна копійка дорога і яким ці препарати просто необхідні, щоб навіть вижити.
    Медичні центри в Україні працюють досить добре, особливо приватні. Спектр послуг широкий, залежно від суми отримуєте й якість. Це, в принципі, надійніший варіант, ніж державні або напівдержавні установи. Всі санаторії і профілакторії отримують фінансування шляхом спонсорства приватних осіб, тому розвиваються і виживають на ринку. І в них не страшно потрапити, навідміну від державних, стан яких не те що бажає кращого, а просто недопустимий.
    Чи є якісь варіанти вирішення проблеми? Якщо й є, то не найближчим часом. Поки що залишається покладатись лише на власні сили і кошти. Побачимо, що буде в майбутньому.